Місце останнього спочинку людини

Важливою культурною спадщиною людства було й залишається місце, де людина знаходить свій останній спочинок після смерті. Воно символізує вчинки небіжчика, зберігає пам’ять про нього, дозволяє близьким та рідним йому людям виразити скорботу та повагу до нього. 

У різних культурах світу з місцем для поховання пов’язано багато традицій та вірувань, які ми розглянемо далі у статті. 

Саркофаг, як місце увіковічення пам’яті

Саркофагом сьогодні заведено називати контейнер для поховання тіла. Зокрема, він символізує вшанування світлої пам’яті за померлим. Перші подібні конструкції з’явилися ще у Стародавньому Єгипті. У тих землях саркофаги прикрашали витонченим орнаментом, символами та написами, які символізували життя померлого. 

Подивившись на візерунки, нанесені на саркофаг, можна було зрозуміти, чим за життя займалася людина, якою вона була, чого досягла. 

Перші європейські саркофаги почали з’являтися в епоху Середньовіччя. Виготовляли їх переважно з каменю і з мармуру. Часто зазначені конструкції прикрашали скульптурними портретами померлих.

Єдине спільне, що було між саркофагами Стародавнього Єгипту та середньовічної Європи, так це їх соціальне значення. Такий похорон проводили лише для знаті та для представників тодішньої влади. З плином часу у саркофаги також почали класти тіла видатних воїнів, полководців, генералів. 

Після сімнадцятого століття, переважно у Європі, почали з’являтися труни. Це були так звані “бюджетні” саркофаги, в яких розміщували тіло померлої людини. Сьогодні вони мають чималий попит серед клієнтів похоронних бюро. 

Вінки для місця останнього спочинку людини, як символ скорботи та пам’яті

Крім оболонки для останнього спочинку тіла небіжчика, також еволюціонували й ритуальні прикраси для могил, труни чи місця поховання. Головними серед них були вінки на похорон. Вони є актуальним ритуальним елементом й до сьогодення. 

Сотні років тому вінки, які клали на могили, символізували наступне:

• вічність;
• безперервне життя;
• пам’ять про померлого.

Як і сьогодні, вінки для похорону у давнину мали круглу форму та виготовлялися з живих квітів. Сьогодні ці ритуальні товари, у своїй переважній більшості, виготовляються з синтетичних матеріалів. Мають значення колір та різновид квітів, які використовуються для створення ритуальної композиції. Наприклад, білі троянди символізують чистоту душі, а гілки хвойного дерева уособлюють вічне життя. 

Незалежно від того, які форми поховання обирали у різних культурах та народах світу, одне залишилося непохитним, і це знак любові до втраченої людини. Адже місце останнього спочинку тіла людини було й продовжує бути культурною спадщиною цілих поколінь.